Про дріт

Основою наших пружинних блоків боннель та пружини-змійки (зиг-заг пружини) служить український дріт з високовуглецевої сталі. Він виготовлений одним з найбільших заводів-виробників сталевих канатів та дротів у Східній Європі, продукція відповідає стандартам ДСТУ та ISO та експортується в 70 країн світу. Високотехнологічне виробництво, аналіз та контроль якості кожної партії дроту забезпечують високу якість сировини для пружинних блоків .Bonnell-KIMA

 

Що таке сталевий дріт? 

Сталевий дріт (СД) являє собою відносно гнучку сталеву нитку необмеженої довжини з різною формою перетину. Для цього виробу характерні ідентичність площі перетину, щільності і фізико-механічних характеристик по всій довжині. 

Сталедротове виробництво складається з ряду технологічних операцій, але в основі лежить волочіння – катанка гарячекатана в мотках надходить до цеху і проходить процес багаторазового протягання через волоки (головні функціональні вузли волочильних машин). Щоб забезпечити високу якість дротяної продукції й ідентичність перетину катанка повинна мати чисту поверхню без задирок, закатів, волосовін, а її мікроструктура повинна бути однорідною, без слідів усадочних раковин, мартенситних сегментів, крихкості і ліквації вуглецю. 

Виготовляється сталевий дріт з широкого переліку вуглецевих й легованих марок сталі і поставляється в мотках або бухтах. Її застосовують у вигляді готового виробу та як напівфабрикат для виробництва метизної продукції.

Класифікація за хімічним складом 

Виготовляють дріт з конструкційних вуглецевих й легованих марок сталей, а також зі сплавів з особливими властивостями та кольорових металів. Відповідно його фізико-механічні властивості багато в чому визначаються хімічним складом металу, з якого він виробляється. 

Вуглецеві сталі відрізняються за змістом масової частки вуглецю: 

– низьковуглецеві містять до 0,25% вуглецю; 

– середньовуглецеві – від 0,25% до 0,55%; 

– високовуглецеві – від 0,55% до 2,14%. 

Крім заліза й вуглецю всі вуглецеві сталі містять незначну кількість базових домішок – марганцю, магнію, кремнію, хрому, нікелю, сірки. Склад легованих марок та спеціальних сплавів збагачений добавками з ряду хімічних елементів – нікелю, марганцю, алюмінію, кремнію, титану, молібдену, міді і т.д. Тому дріт з таких матеріалів має певний комплекс механічних й фізичних характеристик

Види сталевого дроту за розміром 

Під розміром розуміється діаметр дроту або умовної окружності, що описує форму його перетину. Ця величина є ключовою у формулі обчислення мінімального розривного навантаження, але не єдиною. Зусилля на розрив залежить й від марки сталі, й від виду термічної обробки. Проте, за розміром СД ділиться на 9 груп.

За ступенем точності розмірів діаметру СД умовно поділяють на дріт нормальної та підвищеної точності. При контролі якості перевіряється діаметр й овальність.

За способом кінцевої обробки 

На етапі кінцевої обробки металевий дріт може піддаватися термічній обробці, а може і не піддаватися. Тому за ГОСТ 2333 він класифікується як термооброблений та термічно необроблений. Термічна обробка проводиться для зняття наклепу (внутрішніх напружень) металу, а також дозволяє поліпшити параметри в’язкості, пластичності або міцності. 

Технології термообробки: 

відпал – технологія використовується для низьковуглецевих, середньовуглецевих й легованих сталей з метою надання СД підвищеної пластичності. Відпал може проводитися без доступу кисню або з доступом кисню. Відповідно, в результаті виходить білий або чорний (покритий шаром окислів) дріт. «Воронений» (чорний) більш стійкий до корозійних процесів; 

нормалізація – проводиться для середньо- й високовуглецевих сталей. Дріт повільно нагрівається на 30-35°С вище температури точки АС3, витримується, після чого остигає при природній температурі повітря; відпуск – процес нагрівання загартованої сталі до температури нижче критичної протягом заданого часу й подальше контрольоване охолоджування. Відпуск знижує крихкість та твердість сталі, збільшує в’язкість; 

гарт й відпуск – при загартуванні (нагріванні сталі до температури вище критичної) відбувається підвищення міцності і твердості металу. При подальшому відпуску пом’якшується дія гарту, знімається залишкова напруга в структурі сталі; 

патентування – ця технологія застосовується для вуглецевого та легованого дроту і передбачає нагрів до 920°С й подальше охолодження у розплаві солей або розплавленому свинці; 

термомеханічна обробка – процеси волочіння й термообробки суміщені, після яких обов’язкові гарт та відпуск. 

 

Термічно необроблений сталевий дріт представлено ​​наступними видами: 

• холоднотягнутий – виготовляється з катанки шляхом холодного волочіння. Заготівля протягується через формуючі діаметр блоки волочильних станів (використовується ефект витягування); 
• холоднокатаний – для отримання точних розмірів й високої якості поверхні катанку прокатують при кімнатній температурі на спеціальних верстатах (ефект пластичної деформації); 
• гарячетягнутий (теплотягнутий) – заготівля для отримання різних видів сталевого дроту, що виготовляється методом гарячого волочіння; 
• калібрований – дріт, що зазнал повторного волочіння з невеликими обтисканнями. 

Це робиться для отримання високої якості поверхневого шару, зменшення діапазону відхилень у розмірах.